До питання еволюції східноєвропейських шабельних перехресть XV–XVII ст.

  • Володимир Прокопенко

Анотація

Конструкція шабельних перехресть є вагомою складовою у дослідженні історії шабель. Водночас уникання цього аспекту в наукових працях призводить до втрати цінного джерела інформації. В цій роботі представлені авторські думки та припущення щодо шляхів еволюції шабельних перехресть XV–XVII ст., що були поширені на території Східної Європи. Доступні для дослідження предмети були розділені на п’ять груп, що відрізняються між собою за технологію виготовлення. Для кожної з цих технологій описані характерні ознаки, які можна використати у подальших зброєзнавчих дослідженнях, а також запропоновані попередні хронологічні межі їх використання.

Біографія автора

Володимир Прокопенко

Кандидат хімічних наук, науковий співробітник Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря
НАН України, м. Київ, Україна.

Посилання

“1396, Poetical works of Khwaju of Karman (1).” The British Library, www.bl.uk/manuscripts/Viewer.aspx?ref=add_ms_18113_f064v. Accessed 12 July 2020.

“1396, Poetical works of Khwaju of Karman (2).” The British Library, www.bl.uk/manuscripts/Viewer.aspx?ref=add_ms_18113_f085r. Accessed 12 July 2020.

Alexander, D. “Pisanello’s hat. The costume and weapons depicted in Pisanello’s medal for John VIIIPalaeologus. A discussion of the saber and related weapons.” Gladius, vol. XXIV, 2004, p. 135-186, doi: 10.3989/gladius.2004.40.

“Chingiz Khan in battle - Collection of epic poems (1397-1398), f.49v - BL Or. 2780.” Wikimedia Commons, 5 March 2014, commons.wikimedia.org/wiki/File:Chingiz_Khan_in_battle_-_Collection_of_epic_poems_(1397-1398),_f.49v_-_BL_Or._2780.jpg. Accessed 12 July 2020.

Kovács, S. Huszárfegyverek a 15–17. században. Budapest: Martin Optiz Kiadó, 2010.

Kovács, S. “Török hatás a magyar fegyvereken a 15–17. században.” Folia Archaeologica, vol. 44, 1995, p. 213-240.

O’Kane, B. “Siyah qalam: The jalayirid connections.” Oriental Art, vol. 49, no. 2, 2003, p. 2-18.

O’Kane, B. “The Great Jalayirid Shāhnāma.” In The Diez albums: contexts and contents. Leiden, Boston: Brill, 2017, p. 469-484.

Postică, G. and E. Sava. “Complexe funerare ale nomazilor medievali de lâng ă satul Balabani, raionul Taraclia, Republica Moldova.” Studii şi cercetări de istorie veche şi arheologie, vol. 47, no. 1, 1996, p. 63-89.

“Rustam rescues Bizhan from the pit, 1371.” Illustrations of Costume & Soldiers & Sites of Interest, warfare.ga/Persia/Timurid/Rustam_rescues_Bizhan_from_the_pit-1371-Shahnama.htm. Accessed 12 July 2020.

Sava, E. “Necropola tumulară Bălăbani – II.” Arheologia Moldovei, vol. XIX, 1996, p. 191-220.

“Siyah Qalem - Hazine 2153, s.8b.” Wikimedia Commons, 9 April 2017, commons.wikimedia.org/wiki/File:Siyah_Qalem_-_Hazine_2153,_s.8b.jpg. Accessed 12 July 2020.

“Sketches of the Emperor John VIII Palaeologus, a Monk, and a Scabbard.” Art Institute of Chicago, www.artic.edu/aic/collections/artwork/113568. Accessed 12 July 2020.

“The musician Barbad plays for Khusrau Parviz, 1371.” Illustrations of Costume & Soldiers & Sites of Interest, warfare.ga/Persia/Timurid/Barbad_plays_for_Khusrau_Parviz-1371-Shahnama.htm. Accessed 12 July 2020.

“Timurid Warrior On Mount Damavand.” Illustrations of Costume & Soldiers & Sites of Interest, warfare.ga/Persia/Timurid/Warrior_On_Mount_Damavand.htm. Accessed 12 July 2020.

Titley, Norah M. Persian Miniature Painting and Its Influence on the Art of Turkey and India. Univ. of Texas PR, 1984.

Zablocki, W. Cięcia prawdziwą szablą. Warszawa: Sport i Turystyka, 1989.

Белорыбкин, Г.Н. Золотаревское поселение. Санкт-Петербург–Пенза: Изд-во ПГПУ, 2001.

Белорыбкин, Г.Н., В.А. Гусынин и И.Л. Измайлов. Археология Евразийских степей. № 1, 2020. Вооружение населения юго-западной Булгарии (X - середина XIII века). Казань, 2020.

Голубєв, А.М. та І.В. Голубєва. “Однолезова зброя з довгим клинком кочовиків VII—VIII cт.” Археологія, т. 4, 2012, с. 42-54.

Гусынин, В.А. Военное дело Волжской Булгарии (по материалам памятников Верхнего Посурья и Примокшанья). Дис. канд. ист. наук, 2012, Пенза: Пензенский государственный педагогический университет имени В. Г. Белинского.

Дружинина, И.А. Погребальные памятники Северо-Восточного Причерноморья и Северного Кавказа XIII - XVIII вв. как источник по истории адыгских народов. Дис. канд. ист. наук, 2019, Москва: Институт археологии РАН.

Евглевский, А.В. и Т. М. Потемкина. “Восточноевропейские позднекочевнические сабли.” Степи Европы в эпоху средневековья, т. 1, 2000, с. 117-179.

Кирпичников, А.Н. Древнерусское оружие. Выпуск 1. Мечи и сабли IX-XIII вв. Москва-Ленинград: Наука, 1966.

Кирпичников, А.Н. Военное дело на Руси в XIII—XV вв. Ленинград: Наука, 1976.

Курмановский, В.С. “Сабли из позднесредневековых погребений Кубанской области в собрании отдела археологии ГИМ.” В Воинские традиции в археологическом контексте: от позднего латена до позднего средневековья, Тула: Куликово поле, 2014, с. 150-162.

Кулешов, Ю.А. “Оборот оружия в Золотой Орде.” Золотоордынская цивилизация, т. 7, 2014, с. 199-251.

Нагоев, А.Х. Средневековая Кабарда. Нальчик: Эль-Фа, 2000.

Прокопенко, В.М. “«Обоймы с крылышками» — один из типов обойм сабельных ножен XV–XVIII в.” В Історія давньої зброї. Дослідження 2016: зб. наук. пр., Київ: Ін-т історії України НАНУ, 2017, с. 243-283.

Прокопенко, В.М. “Мамлюкская сабля XV в. из собрания Национального музея истории Украины.” В Военная археология. Сборник материалов научного семинара. Выпуск 5, Москва: ИА РАН, 2019, с. 258-280.

Опубліковано
2020-10-30
Як цитувати
Прокопенко, В. (2020). До питання еволюції східноєвропейських шабельних перехресть XV–XVII ст. Стрій, (2 (2), 65-80. вилучено із http://striy.org.ua/index.php/striy/article/view/Striy2_Prokopenko
Розділ
Спорядження

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають