Стрій

Поясний одяг скіфів та сарматів

2024-06-16T08:09:16+03:00

Стаття присвячена проблематиці типів та конструктивних особливостей поясного вбрання кочовиків Північного Причорномор’я скіфського та сарматського часу. Під час пошуку можливого їх крою було вивчено відомі археологічні знахідки, розглянуті згадки античних авторів та створена база зображувальних джерел. На основі цих матеріалів була зроблена оцінка можливого крою поясного одягу скіфів та сарматів, розглянуті його особливості та поширення окремих типів.

Шкіряні каптани з лосиної шкіри у гардеробі української шляхти та козацької старшини

2024-06-16T08:06:54+03:00

Стаття присвячена питанню поширення шкіряних каптанів-колетів з лосиної шкіри («скури лосее», «лосина шкіра») серед українського мілітарного прошарку XVI–XVII ст. Аналіз джерел вказує на значне поширення цього типу захисту принаймні в останній чверті XVI ст. та його актуальність аж до кінця XVII ст. Відмічено широке застосування їх кавалеристами, що цілком вписується в європейську мілітарну традицію епохи.

Гвардійська рота Кардинала «Gardes du Cardinal». Одяг і озброєння у 20–30-ті рр. XVII ст.

2024-06-16T08:04:58+03:00

На підставі комплексу письмових і зображувальних джерел досліджено питання зовнішнього вигляду гвардійців роти «Compagnie des Gardes» – особистої охорони кардинала Рішельє. Розглянуто зовнішній вигляд найбільш характерного предмету їх гардеробу – плаща «casaque», інших елементів вбрання та озброєння гвардійців. На основі представлених матеріалів було створено художні реконструкції зовнішнього вигляду гвардійців кардинала 20–30-х рр. XVII ст.

Образи мешканців Гетьманщини 1740-х років зі збірки Фрідріха Вільгельма Бергольца

2024-06-16T08:03:25+03:00

Стаття присвячена аналізу зображень з кольорового циклу зі збірки Фрідріха Вільгельма Бергольца. У цій статті розглянута частина колекції, яка була написана, ймовірно, з натури в Києві та Козельці, і зображала українців та литвинів – мешканців Гетьманщини. Вона дозволяє у зробити висновки про деталі одягу, який носили в Україні у середині 1740-х рр. Зважаючи на датування колекції, вона може претендувати на найдавнішу відому нам збірку зображень українців, зроблених з натури, посунувши в часі альбом із рукопису О. Шафонського середини 1780-х рр.

Одяг підрозділів урядових військ Речі Посполитої та загону шляхетсько-селянської самооборони «Смоляки» в період діяльності Олекси Довбуша та Василя Баюрака

2024-06-16T08:01:50+03:00

Представлена стаття знайомить читачів з одягом супротивників опришків, «смоляків» – учасників шляхетсько-селянської самооборони – та регулярних військ, які могли брати участь у патрулюванні гір та пошуку розбійників. Використовуючи доступні писемні, зображувальні та матеріальні джерела, автор дослідив їхній одяг і однострої та створив низку реконструкцій образів гірських жителів, які залежно від обставин могли бути як смоляками, так і опришками, а також регулярних та приватних військових підрозділів, які могли брати участь у протидії діяльності Олекси Довбуша та Василя Баюрака.

Однострої польських парамілітарних організацій Східної Галичини (1910–1914 рр.)

2024-06-16T08:00:04+03:00

У статті досліджено стрій чотирьох основних польських гімнастичних і парамілітарних товариств східної частини австро-угорського Королівства Галичини і Лодомерії: Сокільських дружин, Бартошових дружин, Стрілецького союзу та Польських стрілецьких дружин. Виявлено причини запровадження польового однострою, висвітлено основні відмінності між обмундируванням, спорядженням та відзнаками цих організацій, з’ясовано особливості використання одностроїв польських парамілітарних організацій після початку Першої світової війни.

Петлиці Легіону УСС в 1914–1919 рр.

2024-06-16T07:58:31+03:00

Стаття присвячена петлицям Українських січових стрільців – формування українців австро-угорської армії та Галицької армії. Проаналізовано чималу кількість фотографій, що дозволило простежити еволюцію офіційних відзнак на комірах УСС і використання ними нерегламентованих петлиць. Виділено основні типи петлиць, що носилися в Легіоні УСС на комірах кітелів та шинелей, встановлено хронологію їх використання, а також ідентифіковано невідомі раніше різновиди шинельних петлиць.

Парні застібки-гачки в складі сагайдачних та портупейних поясів Східної Європи XVI–XVII ст.

2024-06-16T07:56:21+03:00

Представлена робота є другою з циклу статей, присвячених застібкам-гачкам, які широко використовувалися на сагайдачних та портупейних поясах Східної Європи у XVI–XVII ст. У ході дослідження була зібрана база зображувальних джерел, ядром яких стали портрети та надгробки польських, литовських та українських історичних діячів XVI–XVIII ст., музейні зразки сагайдачних та портупейних поясів, а також окремі знахідки таких застібок. Виділено чотири основних типи застібок які використовувалися в мілітарних підвісах та описано їх особливості.

Перший погляд на ручні сталеві мусати Східної Європи XVII–XVIII ст.

2024-06-16T07:53:59+03:00

Представлена робота присвячена маловідомим побутовим предметам – мусатам, які представляють собою сталеве точильне приладдя східного походження. Враховуючи відсутність подібних наукових чи науково-популярних праць, цю статтю можна вважати першим оглядовим поглядом на тему в межах Східної Європи XVII–XVIII ст. У ході дослідження в пошуку згадок про мусати були проаналізовані писемні джерела, віднайдені поодинокі зображення та зібрана база матеріальних знахідок. На основі доступного матеріалу автори спробували виокремити й описати характерні риси східноєвропейських мусатів та їх відмінності від сталевого точильного приладдя Західної Європи цього ж періоду.